作词 : Сергій Локшин 作曲 : Сергій Єрмолаєв/Андрій Ігнатченко Покохала, мабуть, карма, Першого на все життя. Ой, дівчата, знаю, дарма. Що сказати? Сліпе дитя! Бачила його потому В кожному наступному. За руку візьму, Та все одно йому… Ой, кому, історія моя, Скажи, кому?
(Мамо) І не питай, Куди я літаю, І не питай, Чого я шукаю, В Індію та Китай Від нього тікаю. Все пам’ятаю я, співаю я: «Кохати тебе — така моя карма, Втрачати тебе — така моя карма. Шукати тебе — така моя карма. І я — не я, не я, не я, не я, не я, не я».
Покохала, мабуть, карма, Вмовили п’янкі вуста. Відмовляти було марно… Що сказати? Ой, не свята. Хто щасливий — не потоне, Та я хрестик не зніму. Міцно обійму, Та все одно йому… Ой, кому історія моя, Скажи, кому?
Вбий, але цілуй В гарячу шию, де пульсує жилка. Вір, а ще цінуй: Прокинулась за дівчинкою жінка. В бій, любов — війна! З моєї книги Вирвана сторінка. Це — моя ціна… Кохати тебе!
作词 : Сергій Локшин 作曲 : Сергій Єрмолаєв/Андрій Ігнатченко Покохала, мабуть, карма, Першого на все життя. Ой, дівчата, знаю, дарма. Що сказати? Сліпе дитя! Бачила його потому В кожному наступному. За руку візьму, Та все одно йому… Ой, кому, історія моя, Скажи, кому?
(Мамо) І не питай, Куди я літаю, І не питай, Чого я шукаю, В Індію та Китай Від нього тікаю. Все пам’ятаю я, співаю я: «Кохати тебе — така моя карма, Втрачати тебе — така моя карма. Шукати тебе — така моя карма. І я — не я, не я, не я, не я, не я, не я».
Покохала, мабуть, карма, Вмовили п’янкі вуста. Відмовляти було марно… Що сказати? Ой, не свята. Хто щасливий — не потоне, Та я хрестик не зніму. Міцно обійму, Та все одно йому… Ой, кому історія моя, Скажи, кому?
Вбий, але цілуй В гарячу шию, де пульсує жилка. Вір, а ще цінуй: Прокинулась за дівчинкою жінка. В бій, любов — війна! З моєї книги Вирвана сторінка. Це — моя ціна… Кохати тебе!
